Сьогоднішня розмова Віталія Портникова присвячена підсумкам і значенню поїздки спецпредставника президента США Дональда Трампа Стіва Вітхофа до Росії. Ця зустріч розглядається як потенційно вирішальна для долі російсько-української війни, а також для переговорного процесу США, Росії та інших держав щодо ключових міжнародних питань, включаючи іранську ядерну програму.
Після розмов із Путіним Вітхоф вирушив до Оману на переговори з іранським міністром закордонних справ стосовно іранської ядерної програми. США, ймовірно, готові йти на поступки, допускаючи, що Іран зберігатиме свої ядерні матеріали під контролем Росії. Водночас Росія через це може вплинути на Іран, а разом із ним — і на терористів Хамас, щоб домогтися звільнення ізраїльських заручників.
Портников вказує, що Путіну вдалося стати ключовим фактором у переговорах адміністрації Трампа і фактично центральною фігурою для розв'язання не лише європейської, а й близькосхідної та можливих інших криз. Трамп, зі свого боку, не хоче брати участі у перемовинах за умов воєнної ескалації в Україні, побоюючись втрати репутації.
Окремо Портников розглядає американські та європейські варіанти домовленостей щодо України: повне припинення вогню, гарантії безпеки від групи країн, визнання контролю Росії над частиною українських територій, перспектива вступу України до ЄС та питання економічної співпраці. Він підкреслює, що всі ці пропозиції залишаються теоретичними, поки Росія відмовляється їх підтримати.
Важливою загрозою для глобальної стабільності Портников називає можливий спалах громадянської війни між Індією і Пакистаном, які також є ядерними державами. Такий конфлікт може посилити ізоляцію США в Азії та змістити акценти глобальної політики.
Підсумовуючи, автор заявляє: всі переговори, угоди і проекти без реальної згоди сторін — лише теоретичні вправи. Росія залишається активною стороною, і питання миру в Україні багато в чому впирається саме у її позицію, інтереси Китаю, а також у взаємодію геополітичних акторів у світі.
Завершуючи ефір, Портников закликає підтримувати Збройні Сили України, зберігати віру у перемогу, а також підтримувати незалежну журналістику, щоб громадяни отримували об’єктивну картину світу.