26 квітня китайські прикордонники висадилися на риф Сандкей у архіпелазі Спратлі — спірній території у Південно-Китайському морі. Риф розташований усього за кілька кілометрів від ключового військового форпосту Філіппін, тож подія одразу загострила протистояння між Пекіном і Манілою.
За словами експертів, контроль над цими безлюдними островами має стратегічне значення через близькість до військової бази Філіппін та можливість проголошення навколишніх вод власними. Країни посилаються на Конвенцію ООН з морського права, яка дозволяє розширювати територіальні води навколо острову на 12 миль, а також претендувати на видобуток природних ресурсів.
У відповідь на дії Китаю філіппінські військово-морські сили та підрозділи берегової охорони зайшли на риф Сандкей та кілька навколишніх мілин, піднявши на них свій прапор. Ці події призвели до подальшої ескалації напруги. Китай вже десятиліттями збільшує свій вплив у регіоні, створює штучні острови та розміщує на них військові об'єкти.
Історія конфлікту тягнеться з 1949 року, коли уряд Гоміндану висунув так звану претензію "лінії дев'яти пунктирів". З того часу Пекін послідовно відстоює свої історичні права фактично на все Південно-Китайське море, попри суперечки з В'єтнамом, Філіппінами, Малайзією і Тайванем.
Ситуацію ускладнюють геополітичні інтереси великих держав, зокрема США. Америка висловила занепокоєння та попередила, що такі дії Китаю порушують міжнародне право та можуть загрожувати безпеці регіону.
Тим часом Пекін не зупиняється ані перед дипломатичним тиском, ані перед санкціями. Китай активно мілітаризує захоплені території, що змушує сусідні країни шукати підтримки одне у одного та будувати оборонні альянси.
Експерти зазначають, що військовий баланс у регіоні змінюється через впровадження сучасних технологій — зростає роль дронів і автономних систем. Це дозволяє Китаю конкурувати, навіть не маючи чисельної переваги у традиційній військовій техніці. Протистояння у Південно-Китайському морі залишається загрозою для стабільності не лише регіону, а й світу.