У світлі новин про американські інвестиції в Україну та можливий захист таких проектів на тлі триваючої війни, ситуація виглядає вкрай складною. Росія не демонструє жодної готовності йти на поступки чи ведення перемовин. Переговори у форматі прямих контактів між посередниками, як американці чи окремі європейські лідери, поки що не дають суттєвих результатів через жорстку позицію РФ.
Американська політика, на думку експерта, наразі обмежується "зефірними" заходами – твітами, санкціями, невеликими фінансовими пакетами, які не змінюють кардинально балансу сил. При цьому Україна вітає можливість навіть купівлі зброї у США за кошти, якщо з’явиться готовність до таких угод, оскільки може знайти фінансування завдяки суверенним фондам або кредитам.
Принципово важливою для безпеки іноземних інвестицій є готовність захищати їх. Приклади німецької компанії Rheinmetall, турецької Baykar чи ArcelorMittal у Кривому Розі демонструють, що об’єкти стратегічних партнерів Росія практично не атакує масштабно, хоча атаки на прилеглі території трапляються. Водночас стабільних умов для великого приходу інвесторів поки немає – допоки не припиняться бойові дії.
Тим не менше, навіть за умов війни Україна залишається цікавим майданчиком для міжнародних виробників зброї або компаній, що працюють у критично важливих сферах. Однак для повноцінного запуску масштабних проектів, таких як видобуток корисних копалин або енергетика, потрібно гарантувати безпеку не тільки для обладнання, а й для персоналу. Адже, як зазначалося, допоки в небо літають дрони-камікадзе, великі компанії не відправлять сюди своїх спеціалістів.
Отже, сьогодні підписані домовленості із США не тільки корисні, але і виконують функцію стримування атак. Однак залучення нових інвесторів можливе лише за умов стабільності та миру. Приклади існуючих виробничих об’єктів засвідчують – там, де є чіткі сигнали захисту від держав-партнерів, удари мінімізуються.