8 травня у студії Центру громадської аналітики "Вежа" відбулась розмова між Валерієм Клочуком та Віталієм Куликом, політологом і директором Центру досліджень проблем громадянського суспільства. Головним питанням стала нова роль президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана як потенційного посередника у переговорах між Росією та Україною. Турецькі медіа повідомляють, що після розмови з Дональдом Трампом 5 травня Ердоган погодився на таку роль, маючи досвід посередництва ще з 2022 року.
Експерти відзначають, що Туреччина давно прагне стати головною переговорною платформою, а Ердоган активно демонструє готовність взяти на себе складну й рутинну роботу в мирному процесі. Для нього важливий не тільки остаточний результат, а й проміжні успіхи, які він зможе представити як дипломатичні досягнення.
Одночасно роль США бачиться пасивнішою: Вашингтон наразі не шукає швидкого вирішення війни в Україні, і певні переговорні ризики готовий передати Туреччині. Очікується, що Ердоган просуватиме насамперед турецькі національні інтереси, і Україна має враховувати, що Анкара діятиме не з альтруїстичних міркувань, а для власної вигоди. Детальні дипломатичні моменти можуть стати складними для української сторони через активну участь Туреччини як посередника.
У бесіді також йшлося про спільну заяву лідерів Росії й Китаю, що закликають ядерні держави утриматись від практик «холодної війни» та вирішувати суперечки шляхом діалогу, виступаючи проти гонки озброєнь і санкцій проти Китаю. На думку експертів, такі заклики відображають занепокоєння Пекіна щодо темпів модернізації армії та залежності від західних технологій. Росія й Китай прагнуть почати новий багатосторонній діалог для формування глобальної архітектури безпеки.
Окрему увагу приділено ескалації між Індією та Пакистаном – двома ядерними державами. За словами Віталія Кулика, Пакистан заохочує діяльність джихадистських груп на індійській території як елемент стримування. Однак, незважаючи на локальні бойові дії та провокації, жорсткої війни наразі не прогнозується через небажання ескалації як у Пакистану, так і в Індії, а також втручання зовнішніх гравців.
Конфлікт впливає на глобальну логістику та ринки, зокрема Україна вже відчула наслідки через порушення поставок озброєнь. Збільшення кількості гарячих точок у світі, як вказують експерти, відволікає міжнародну увагу від війни в Україні та ускладнює пошук політичного вирішення конфлікту.