Росія та Китай закликали ядерні держави уникати дій у стилі холодної війни та вирішувати існуючі проблеми шляхом діалогу. Згідно з їх заявою, обидві країни виступають проти нової гонки озброєнь та наполягають на необхідності переговорів для розв'язання глобальних безпекових питань.
Значущим є те, що до процесу переговорів можуть бути залучені такі міжнародні гравці, як президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, котрий зберігає добрі стосунки як із Москвою, так і з Пекіном, а також налагоджує контакти з Вашингтоном. Позиція Росії й Китаю щодо неприйнятності санкцій, особливо проти КНР, засвідчує стурбованість цими державами щодо їхньої готовності відповідати на технологічні та економічні виклики збільшення мілітаризації у світі.
Аналітики звертають увагу, що Китай стикається з відставанням у модернізації своїх збройних сил, а темпи розвитку країн-сусідів (Японії, Південної Кореї) вже створюють конкуренцію в регіоні. Це викликає занепокоєння у Пекіна: мілітаризація регіону загрожує планам Китаю щодо посилення свого впливу та "мирного" розв'язання питань, зокрема навколо Тайваню.
Паралельно Китай наполягає на відмові від економічного тиску й санкцій, які сприймає як інструмент холодної війни. З їхньої точки зору, санкції б'ють по стратегічно важливих для Китаю технологіях та експортних ринках.
Ще один аспект – заклик до розширеного міжнародного діалогу про глобальну архітектуру безпеки, ядерне стримування та перегляд існуючих договорів. Росія і Китай пропонують обговорити новий устрій та "ядерний клуб" із залученням нових гравців, зокрема й Північної Кореї. Це, на думку експертів, може свідчити про початок формування нової системи стримування та контролю над розповсюдженням ядерної зброї.
Разом із тим, питання про підписання нових безпекових договорів стане актуальним лише після завершення "гарячої фази" глобальної конфронтації. Доти ж – заяви про діалог і переговори залишаються радше сигнальним кроком обох держав, спрямованим на формування умов для потенційних глобальних домовленостей.