16 травня експерти Центру громадської аналітики «Вежа», разом із політиками та військовими, обговорили найактуальніші події стамбульських перемовин навколо війни в Україні. У складі обговорення були присутні Валерій Клочок (ведучий і керівник Центру), Антон Кучухідзе (співзасновник аналітичного центру «Об'єднана Україна»), Олександр Антонюк (політконсультант, офіцер ЗСУ) та Ігор Ітирович (керівник програм Українського центру суспільного розвитку).
Серед ключових тем – різка зміна складу української делегації, публічна відстороненість окремих представників, а також рівень учасників із боку Росії, яку експерти назвали демонстрацією зневаги Кремля. Експерти відзначили, що Україна під керівництвом міністра оборони Умєрова представила більш компетентну делегацію, порівняно з російською стороною, та відкрито підтримувана Туреччиною і Заходом.
Панельна дискусія звернула особливу увагу на вплив дипломатичних зустрічей у США, Ватикані та Європі. За словами учасників, нова адміністрація США демонструє нерішучість у питаннях санкцій і тиску на Росію, що гальмує вирішення конфлікту. При цьому роль Європейського Союзу поступово зростає, хоча ефективність санкцій досі ставиться під сумнів через політичні й енергетичні інтереси.
Дискусія також порушила питання можливого обміну полоненими, інформаційної війни Росії та hybridного тиску на країни Євросоюзу, а також ролі радників і агентури в командах світових лідерів, зокрема Дональда Трампа. Була підкреслена важливість поточного інформаційного супроводу переговорів та донесення української позиції до міжнародної спільноти, особливо в США.
Висновки з обговорення: суттєвого прориву від стамбульських переговорів очікувати не варто, Кремль намагається максимально затягувати час і уникати відповідальності. Європейські країни повинні проявити рішучість у посиленні санкцій і підтримці України. Українське суспільство наразі спокійно сприймає прямі перемовини з Росією як вимушений дипломатичний крок задля збереження міжнародної підтримки. Головне завдання найближчих місяців для України – зберегти позиції на фронті й нарощувати тиск на агресора через дипломатію та союзників.