Головна > Міжнародна політика > Президентські вибори в Польщі: головні кандидати, скандали та вплив на Україну


Президентські вибори в Польщі: головні кандидати, скандали та вплив на Україну


У Польщі триває напружена президентська кампанія. Серед фаворитів - патріотично налаштований Кароль Навроцький, прогресивний мер Варшави Рафал Часковський і радикальний Славомір Менсен. Кандидати мають різні погляди щодо відносин із Україною та внутрішньої політики. Публічні скандали та зовнішня підтримка впливають на ставки виборів, які визначать подальший курс країни.

У Польщі триває гаряча передвиборча кампанія. 18 травня відбудуться президентські вибори, до яких країна активно готується. Серед основних фаворитів опинилися Кароль Навроцький, якого підтримує партія «Право і справедливість» (ПІС), Рафал Часковський — мер Варшави від ліберальної «Громадянської коаліції», та радикальний кандидат Славомір Менсен від ультраправої «Конфедерації».

Напередодні голосування Навроцький намагався заручитися підтримкою за кордоном, зокрема взявши участь у фотосесії разом із Дональдом Трампом у Білому домі. Однак такий піар не сильно вплинув на його рейтинги — ставлення поляків до Америки погіршується, і більша частина громадськості критично сприйняла зовнішню підтримку кандидата.

Навроцький опинився у центрі кількох скандалів, зокрема пов'язаних із його співучастю у написанні книги про польську мафію під вигаданим ім'ям, тісними контактами з представниками криміналітету та недекларованою нерухомістю. Польське суспільство скептично поставилося до таких маніпуляцій з боку кандидата.

У своїй риториці Навроцький виступає проти вступу України в ЄС і НАТО до вирішення питання ексгумації жертв Волинської трагедії. Його рейтинг — близько 25%.

Від нього відстає Рафал Часковський — лідер ліберального флангу, популярний серед міського населення, але менш привабливий для консервативних виборців. Його підтримка становить близько 31%. Часковський дистанціюється від лівих поглядів, аби не відштовхнути традиційний електорат, і виступає за помірно проукраїнську політику.

Третій помітний кандидат — Славомір Менсен, який має радикальні погляди: виступає проти міграції, за лібералізацію зброї, декриміналізацію частини наркотиків, критикує медицину і освітню систему. Його основна підтримка надходить від молоді. Але через заяви про заборону абортів і платне навчання, його рейтинг знизився.

Загалом вважається, що якщо другий тур відбудеться, то він буде 1 червня. Президент у Польщі має вагомий вплив на законотворчість, зовнішню політику та призначення суддів, хоча урядові повноваження залишаються за прем’єр-міністром і парламентом.

Тріумф Часковського вважається найбільш імовірним сценарієм, однак праві й ультраправі можуть спробувати створити альянс проти нього. Вибори визначать: чи продовжить Польща чинний ліберальний курс, чи знову схилиться до консервативно-популістського правління. Від обраного президента залежатимуть і подальші відносини із Україною.