Учора відбулася довгоочікувана телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним, яка тривала дві години з використанням перекладачів. Незважаючи на високі очікування, реальні результати переговорів виявилися вигідними переважно для Путіна, тоді як обіцянки Трампа щодо швидкого завершення війни залишилися невиконаними.
У ході переговорів обидва лідери зробили низку публічних заяв. Путін підкреслив, що Росія "дуже поважає" першу леді США. Трамп, у своєму стилі, наголосив, що все пройшло "дуже добре" та заявив про намір сторін почати переговори щодо припинення вогню та закінчення війни. Проте, як відомо, Путін вкотре відкинув будь-які конкретні зобов’язання щодо перемир’я та запропонував працювати над меморандумом про майбутнє мирне врегулювання, підкресливши необхідність визначення "першопричин кризи" — що, на думку багатьох експертів, означає фактичне знищення України як держави.
Американська сторона раніше наполягала на передумові до переговорів у вигляді 30-денного припинення вогню, однак зараз, за словами Трампа, цей підхід послаблено, і наголос робиться на потенційних санкціях проти Росії у майбутньому. Водночас Трамп утримується від негайної ескалації санкцій, аргументуючи це "можливістю досягти прогресу".
Політичні оглядачі зазначають, що така стратегія вигідна саме РФ. Путін затягує процес, імітує добру волю на переговорах і продовжує війну, сподіваючись використати втому та нерішучість Сполучених Штатів. Пропозиції Трампа включають навіть можливість відновлення економічних відносин між Росією та Заходом в обмін на завершення війни. Це викликає занепокоєння серед українського суспільства, оскільки такі поступки можуть призвести до ослаблення підтримки України.
Тим часом українська армія, яку громадськість постійно підтримує зборами на дрони та іншу допомогу, залишається головним гарантом безпеки держави. Бійці підрозділів дякують усім людям за відправлену підтримку, що дозволяє ефективно протидіяти ворогу.
У висновку, дипломатична гра триває, але реальні інтереси Росії залишаються незмінними: знищити Україну як незалежну державу. Українському суспільству натомість варто покладатися насамперед на власні сили та зміцнювати армію, не розраховуючи на швидкі перспективи політичного врегулювання від західних лідерів.