20 травня ознаменувався як день санкцій у світових новинах. Після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Путіним актуальним залишається питання посилення тиску на Росію задля припинення війни проти України.
Європейська комісія повідомила про підготовку нових переговорів щодо України за участю США та ЄС. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступає за пряму координацію дій із Вашингтоном для досягнення припинення вогню. Кремль коментує хід підготовки меморандуму або угоди дуже обережно, уникаючи точних термінів чи деталей.
Державний секретар США Марко Рубіо спростував критику демократів стосовно переговорів із Москвою, наголосивши, що жодних поступок Росії не було зроблено, а санкції залишаються чинними. Проте ні Рубіо, ні Трамп не дали чіткої відповіді щодо можливості нових санкцій у разі, якщо Москва не погодиться на мирну угоду. Серед нинішньої ситуації постачання зброї Україні триває, але нових пакетів поки не ухвалено, а бюджетні кошти на допомогу не передбачені.
З 2014 року проти Росії вже запроваджено від 24 до 28 тисяч санкцій. Третину з них ініціювали США, далі йдуть Канада, Швейцарія, країни ЄС, Франція, Велика Британія, Австралія та Японія. Попри ці обмеження, торгівля ЄС з Росією за 2023 рік перевищила 67 млрд євро, а з боку США — лише 3,5 млрд доларів.
Євросоюз затвердив 17-й санкційний пакет, який охоплює низку індивідуальних та секторальних обмежень, зокрема в енергетиці, військовій сфері та боротьбі з "тіньовим флотом" Росії. Водночас українська сторона закликає посилити санкційний тиск і знизити граничну ціну на російську нафту.
Окремим рішенням ЄС надано можливість блокувати активи осіб і компаній, причетних до дестабілізаційної діяльності Росії, а також запроваджено обмеження проти російських медіа, військових підрозділів і окремих осіб, які вже були під санкціями у попередні роки.
Велика Британія також розширила санкційний список, додавши 100 нових об'єктів з військової, енергетичної та фінансової сфер. Водночас готується вже 18-й пакет санкцій ЄС. Очікується, що він буде більш вагомим, але деталі поки невідомі.
Марко Рубіо відзначив, що тривала війна в Україні відволікає Захід від азійських загроз, та наголосив на необхідності передати Україні додаткові системи Patriot від країн НАТО.
Нарешті, у Польщі завершився перший тур президентських виборів, де кандидат Кароль Навроцький виступив проти вступу України до НАТО в обмін на підтримку ультраправих. Це може суттєво вплинути на позицію Польщі щодо євроінтеграційних прагнень України.
Поки що очікуються подальші рішення щодо переговорів з Росією, а також нові міжнародні санкційні ініціативи. За цим слідкуватиме команда новин.