23 травня в Центрі громадської аналітики «Вежа» відбулася розмова між керівником аналітичного центру Валерієм Кличком та політологом-міжнародником Максимом Несвіталовим. Основна тема обговорення — динаміка позицій європейських країн щодо війни в Україні, роль США та перспективи переговорного процесу з Росією.
Розмова розпочалась з аналізу матеріалу німецького видання Bild та стурбованості політиків у Бундестазі щодо перемовин Росії та України, а особливо — щодо позиції США. Відзначено, що Сполучені Штати частково відходять від лідерства в питаннях врегулювання, поступаючись ініціативою Європі. Дональд Трамп, який під час своєї кампанії обіцяв швидко завершити війну, на практиці ініціативу передав європейцям, спонукаючи саме їх брати відповідальність за безпеку на континенті.
Європейські політики, серед яких Фрідріх Мерц і Дональд Туск, висловлюють тривогу щодо майбутнього і відкрито заявляють про складні часи попереду. Ключова вимога до ЄС — підвищити власну відповідальність, припинити купувати скраплений газ у Росії, активніше користуватися можливостями співпраці з арабськими країнами, для зниження цін на нафту та посилення економічного тиску на РФ.
Найбільш очікуваний крок від Європи — посилення військової допомоги Україні напередодні ймовірного літнього наступу РФ, який може бути направлений на Сумщину, Харківщину або Дніпропетровщину. Через внутрішньополітичну ситуацію у Франції та Німеччині інформація про нову допомогу дедалі частіше засекречується з метою уникнути її політизації.
Окремо аналізувалися заяви представників РФ, зокрема Лаврова, щодо переговорів за посередництва Ватикану, а також нові російські наративи, спрямовані на дискредитацію України на міжнародній арені. Росія продовжує наполягати на своїх максималістських вимогах, одночасно готуючись звинуватити Україну у зриві переговорів, якщо ті проваляться.
Фахівці відзначають — поки що РФ має достатньо ресурсів для продовження війни принаймні до 2027 року за умови високих цін на енергоносії, однак економічний фактор може стати критичним у майбутньому. Учасники дискусії дійшли висновку, що відповідальність за формування стратегії дій перед обличчям агресії РФ повинна перейти від США до Європи.
