У 2025 році відбулися значні зміни в глобальному e-commerce через посилення регуляцій та підвищення податкового контролю, зокрема щодо дрібних посилок. Китайські компанії, які базували свої моделі на дешевих цінах і швидкій доставці, змушені переходити до локалізованих складів. Найяскравіше це проявилося на прикладі TEMU, яка після запровадження обмежень на пряму доставку в США підняла ціни на 17% і втратила частину продажів. Схожа динаміка ймовірна і в Україні, враховуючи співпрацю з Укрпоштою та використання податкових лазівок китайськими постачальниками.
Цінова конкуренція в e-commerce у Китаї призвела до зниження маржинальності — споживачі звикли купувати зі знижками, а компанії GD, Alibaba та Pinduoduo борються за клієнтів за допомогою масштабних субсидій та акцій. Це спричинило дефляційний тиск у галузі.
Автовиробники Китаю, зокрема BYD, також ведуть цінові війни, пропонуючи просунуті технології без підняття ціни. У 2024 році BYD досягла рекордного прибутку завдяки масштабу і новим моделям, хоча інші гравці ринку відчули тиск, були змушені знижувати ціни або навіть продавати у збиток.
На ринку доставки їжі новий гравець GD зламав монополію Meituan і Alibaba, запровадивши агресивну стратегію субсидій, що рубає прибутковість галузі. Це змусило конкурентів інвестувати у маркетинг та знижки, ще більше поглиблюючи дефляцію.
Структурна дефляція у Китаї має глибокі причини: надлишок потужностей, уповільнення попиту, низька інфляція або навіть її відсутність. Китайські виробники змушені експортувати продукцію з мінімальною маржею, що знижує інфляцію в ЄС і США, але б'є по доходах й інвестиційних очікуваннях у світі.
Наслідки для інших ринків очевидні: зростає тиск на європейські й американські компанії-конкуренти, цінова конкуренція посилюється, а глобальна інфляція залишається низькою. Для Китаю ризиком є затягування дефляційної пастки, падіння цін та інвестицій, що загрожує довготривалому росту та фінансовій стабільності світу.
