Ситуація навколо конфлікту між Ізраїлем та Іраном залишається вкрай напруженою. В ході останніх подій Ізраїль завдав потужних повітряних ударів по іранських ракетних об’єктах, що суттєво зменшило потенціал Тегерану: було знищено понад дві тисячі ракет і біля двохсот пускових установок. Проте Іран все ще має запаси, що дозволяє йому залишатися загрозою у разі затяжного протистояння.
Деякі експерти зазначають, що обмеженість ресурсів Ізраїлю не дозволяє вести війну довго — країна не може перетворитися на великий військовий склад і залежить від підтримки США, які оперативно забезпечили її бомбами після нестачі у попередніх конфліктах. Це значущо впливає на можливі сценарії розвитку: тривале протистояння може підірвати спроможності Ізраїлю швидше, ніж Іран відновить свої сили.
Водночас, позиція Дональда Трампа щодо подій змінювалася під впливом результатів ізраїльських ударів. Спершу він виступав проти рішучих дій, але переконався у перевазі Ізраїлю в повітрі і зайняв більш гнучку позицію. Америка ж потребує формального приводу для прямої участі в операціях, як у випадку з В’єтнамом або Перл-Харбором.
Міжнародна реакція лишається стриманою: Китай та Росія обмежуються заявами і не мають можливості військово втрутитися через відсутність баз у регіоні. Єдині, хто відкрито підтримав Іран, — це хусити, а Хізбалла утрималася від активних дій. Невизначеність тримається і всередині ізраїльського політикуму, де всередині влади відбуваються суперечки, і зростає громадський тиск у разі затягування війни.
Доля конфлікту наразі залежить від кількох чинників: готовності сторін до переговорів, подальших кроків США (чи втручатимуться вони безпосередньо), а також від динаміки військового потенціалу та ресурсу обох сторін. Якщо Іран погодиться на переговори і ступить назустріч вимогам, можливий компроміс. Якщо ні — регіон може втягнутися у затяжний і руйнівний конфлікт з важкими наслідками для всього Близького Сходу.
