Головна > Міжнародна політика > Ескалація близькосхідного конфлікту: удари по Ірану та відповідь Тегерану


Ескалація близькосхідного конфлікту: удари по Ірану та відповідь Тегерану


Близькосхідний конфлікт переходить до нового рівня ризику після ударів по ядерних об'єктах Ірану, відповіді Тегерану по американських базах та дипломатичних зусиль, що можуть зупинити подальшу ескалацію.

Близькосхідний конфлікт вийшов на новий етап ескалації після серії ударів, розпочатих Ізраїлем по іранських ядерних об'єктах, до яких згодом приєдналися Сполучені Штати. Відповіддю стали атаки Ірану проти американських баз на Близькому Сході, спочатку в Кувейті, а потім і в Катарі. Ці події супроводжуються заявами обох сторін про обережність, щоб уникнути масових жертв серед цивільного населення та додаткових глобальних конфліктів у регіоні Перської затоки.

Іран демонструє свою готовність до рішучих дій, але обирає здебільшого символічні удари, намагаючись не втягнути у військове протистояння інші країни. Зі свого боку президент США Дональд Трамп поки утримується від масштабної відповіді, роблячи ставку на повернення до дипломатії. Однак обміни ракетами між Ізраїлем та Іраном тривають, і питання про потенціал обох країн до довготривалого конфлікту залишаються відкритим.

Ситуація ускладнюється роллю Росії – хоч Іран розраховує на підтримку Москви, офіційна позиція говорить про відмову брати участь у війні на боці агресора. Росія сьогодні зосереджена на власних цілях у війні проти України, уникаючи серйозної участі в близькосхідній кризі. Це залишає Іран сам-на-сам із викликами, змушуючи шукати нові сценарії розвитку для власної ядерної програми та безпеки.

Можливості для деескалації залишаються: США та Іран дипломатичними каналами обговорюють варіанти повернення до переговорів, хоча війна між Ізраїлем та Іраном триває без видимих перспектив завершення. Залишається небезпека розповсюдження ядерної зброї, а також ескалація терактів, що можуть мати глобальні наслідки.

Автор звертає увагу на ймовірність внутрішніх змін у Ірані як способу знизити напругу на Близькому Сході. Водночас він закликає підтримувати Україну, адже події на її території – це ще й своєрідний фільтр, який не дозволяє великій війні перерости у глобальну катастрофу.

Серед головних питань – чи здатна внутрішня опозиція в Ірані змінити режим, чи є реалістичним варіант передачі або розробки ядерної зброї у цій країні, та чи залишиться Росія осторонь подальших конфліктів у регіоні.

Ведучий закликає до обережності й закінчує закликом підтримати канал, українську армію та зберігати пильність у ці небезпечні часи.