Заява президента Литви про те, що найближчі три роки війна в Україні навряд чи завершиться, викликала широкий резонанс на тлі саміту НАТО. Це демонструє, що Європа готується до тривалого конфлікту та готова підтримувати Україну. В дискусії зазначається: позиція узгоджується і з риторикою американських лідерів – плани на швидке завершення війни не справдилися, а ресурси акумулюються з прицілом на довгострокову підтримку.
Важливим нововведенням стала норма про те, що витрати на допомогу Україні враховуються як оборонні у країнах-членах НАТО. Це дає змогу державам виконати обіцянку по збільшенню оборонних видатків до 5% ВВП, частково через підтримку України. Експерти при цьому попереджають, що ймовірний напад Росії на країни Альянсу залишається малореалізованим сценарієм, але не виключається.
Росія, незважаючи на втрати, зберігає військову активність. Деякі політики в США публічно заявляють про російські територіальні апетити не лише щодо України. Разом з тим останні опитування в Україні свідчать: понад 72% українців виступають за припинення війни хоча б по лінії фронту або через компроміс.
Обговорюються і можливі сценарії "замороження" конфлікту – Путін, на думку експертів, може швидко зупинити війну за власним наказом, якщо це відповідатиме його цілям, однак нині Кремль прагне виграти час сподіваючись на переваги літньої кампанії, а також дипломатичні поступки Заходу.
Головне стратегічне завдання для України та партнерів – не лише завершити війну, а й створити умови, щоб вона знову не поновилася. В цьому контексті важливими є прискорення євроінтеграції, переозброєння збройних сил НАТО та консолідація санкцій. Новий підхід до оборони Європи стає очевидним навіть для скептиків, а позиція Кремля дедалі гостріше сприймає рух України до ЄС як загрозу.
