Обговорення 18-го пакету санкцій Європейського Союзу проти Росії триває вже декілька тижнів. Основним гальмом його впровадження на даний час виступає Словаччина, яка блокує ухвалення через побоювання щодо енергетичної безпеки власної промисловості, зокрема — автомобільного сектору, що значною мірою контролюється німецькими компаніями.
Німецький канцлер Мерц висловив сподівання, що ЄС зможе досягти компромісу зі Словаччиною. Словацький прем'єр-міністр наполягає на необхідності постачання російського газу для місцевих підприємств, аргументуючи, що без цього промисловість країни може зазнати краху. Зокрема, йдеться про ті ж німецькі автомобільні компанії, які мають заводи на території Словаччини. Таким чином, Словаччина, користуючись залежністю від російських енергоносіїв, фактично шантажує інші європейські країни, зокрема Німеччину.
Попри це, попередній досвід свідчить, що Євросоюз може обходити подібні блокування через введення торговельних обмежень чи мит, для чого достатньо голосування більшості. Тому, найімовірніше, і цього разу буде знайдено або зроблено виняток для Словаччини, як було вже із нафтою у попередніх санкційних пакетах.
На тлі цих дискусій Росія нарощує постачання скрапленого газу до Європи, що підсилює енергетичну залежність континенту. За даними за перше півріччя, імпорт зріс на 1,7%, а в червні на понад 27%. Це засвідчує, що, незважаючи на санкції, країни ЄС продовжують купувати російські енергоносії, іноді обходячи власні обмеження.
Складна ситуація зі «тіньовим» флотом Росії, який перевозить нафту, і зростання участі грецьких суден у цих вантажоперевезеннях свідчать: санкційна політика потребує посилення та реального контролю. Експерти вважають, що без суттєвого скорочення закупівлі енергоносіїв у Росії мета санкцій не буде досягнуто.
