У політичному дискурсі все частіше лунають думки про зміну риторики Дональда Трампа щодо своїх контактів із Володимиром Путіним. Експерти відзначають, що тональність заяв Трампа стає все більш обережною й неоднозначною, що може свідчити як про його особисту трансформацію, так і про вплив зовнішніх факторів, зокрема наростаючого китайського впливу на кремлівську політику.
Пекін, хоча й не робив прямих офіційних заяв, чітко артикулював небажаність перемоги чи поразки для Російської Федерації. Їхня позиція, яка пролунала у ЗМІ без офіційних спростувань, транслюється через російське керівництво, формуючи власні наративи в переговорах із західними лідерами — зокрема й у розмовах із Трампом.
Експерти вказують, що нині відсутня суверенна позиція Москви: у поведінці російських керманичів дедалі помітніше відображення інтересів Китаю, який прагне зберегти стан невизначеності й не допустити завершення війни, перемістивши фокус уваги США з Китаю на Європу і Росію.
На європейському та українському політичному фронті також загострюється питання бюджетної підтримки та сценаріїв розвитку війни. Нова бюджетна резолюція в Україні чітко містить два можливих шляхи: продовження війни у 2026 році або пошук шляхів завершення конфлікту. Прогнози МВФ, що також погіршилися, лише посилюють відчуття довготривалої кризи без чіткого механізму її завершення.
Щодо чергового — вже 18-го — пакету санкцій ЄС, експерти прогнозують його ухвалення у «кастрованому» вигляді. Зокрема, не очікується зниження цінової стелі на нафту, що фактично не вплине на доходи Росії, а значна залежність ряду європейських країн від російських енергоресурсів ускладнює реалізацію більш жорстких заходів. Можливе посилення контролю лише над фінансовим сектором РФ та обмеження у сфері транспортних перевезень, але вирішальних змін не відбудеться.
