Останні політичні заяви представників Росії, а також реакції та дії Дональда Трампа, стали предметом пильної уваги українських експертів і суспільства. Відлуння давніх конфліктів, зокрема в українсько-російських відносинах, знову стало важливим елементом глобальної політичної гри.
Українські аналітики відзначають, що Москва намагається презентувати нове бачення завершення війни, але її ключові цілі залишаються незмінними. І хоча Кремль може натякати на зміну підходів, Москва досі не демонструє готовності до справжніх компромісів. Своєю чергою, адміністрація Дональда Трампа упродовж минулих років більше впливала на Україну, ніж тиснула на Росію, змушуючи Київ йти на поступки, безумовно погоджуватися на припинення вогню тощо, в той час як тиск щодо Москви був мінімальним.
Події останніх місяців, як-от скасування санкцій для «Росатома», просування російських військ у прикордонних регіонах України та підтримка низки угод, свідчать про сприятливу для Кремля міжнародну кон’юнктуру. До того ж Китай не приховує, що не дасть Росії програти, а це зміцнює позиції Москви на глобальному рівні.
На цьому фоні Дональд Трамп, за словами експертів, перебуває у складному становищі: він не має значних досягнень у російсько-українському треку, американське суспільство дедалі скептичніше ставиться до ідеї перекладати провину на Київ, а республіканські еліти вимагають хоча б мінімальних результатів дипломатії. Тому ймовірними стають показові кроки з підтримки України як принаймні символічний тиск на Кремль.
Експерти зазначають, що жорстка риторика Трампа та обіцянки нових санкцій проти Росії мають радше політичний, ніж практичний характер. Та все ж у найближчі тижні можна очікувати певних демаршів і гучних заяв для внутрішнього американського споживача. Однак реальних змін у балансі сил на українському напрямку колишній президент США поки що не ініціює.
З огляду на це, політичне майбутнє України та її позиції у світі значною мірою залежатимуть від глобальних домовленостей між США, Росією та Китаєм, а внутрішньоамериканські передвиборчі розклади, попри свою гучність, це лише частина цієї великої політичної гри.
