Останні заяви президента США Дональда Трампа щодо можливої зміни політики у російсько-українській війні викликали широкий резонанс. Особливо важливою стала позиція сенатора Ліндсі Грема, одного з найпослідовніших прихильників України серед республіканців та близького соратника Трампа.
Грем заявив про кроки, яких можна очікувати від американського керівництва для примусу Росії до миру: це нові потоки військової допомоги Україні, у тому числі через закупівлю озброєння європейськими країнами для нашої армії. Подібна схема дозволить підтримати і американський ВПК, і посилити бойові спроможності України — і, вочевидь, має задовольнити Трампа.
Серед ймовірних ініціатив — нові санкції, із законопроектом, який може бути невдовзі ухвалений Конгресом США. Дональд Трампа, судячи з усього, теж зацікавлений у їх прийнятті. Сенатори готові надати президенту інструмент контролю за санкціями проти Росії та її союзників.
Важливо, що Грем уперше чітко визнав: ключ до фінансової стійкості Росії під санкціями — можливість продавати нафту Китаю, Індії, Бразилії. США, за словами Грема, повинні змусити ці країни обирати між співпрацею з Вашингтоном чи Москвою у сфері енергетики. Саме тому законодавча ініціатива чітко ідентифікує тих, хто реально допомагає Росії утримувати економіку та продовжувати війну.
Якщо б РФ не могла продавати нафту Китаю й Індії, у неї не залишилось би ресурсів для війни. Грем також нагадав, що деякі з цих країн перепродають російську нафту, наживаючись на війні — такі, як Індія.
При цьому постає питання ефективності подібних санкцій. Попередній досвід Трампа щодо тарифів проти Китаю показав, що ввести жорстке мито (260%) не так просто, і відповідь Пекіна не змусила себе чекати. Аналогічно, торгова війна з Індією чи Бразилією може мати свої ризики — особливо на тлі спроб підтримати українську обороноздатність.
Практична реалізація анонсованих ініціатив стане випробуванням. Чи зможуть США і справді змусити країни глобального півдня припинити закупівлю російської нафти — лишається відкритим питанням. У будь-якому разі, ідентифікація справжніх джерел економічної стійкості Москви може стати вирішальним кроком на шляху до миру.
