17 липня у Центрі громадської аналітики "Вежа" відбулось традиційне інтерв’ю з аналітиком Вадимом Денисенком. Головною темою розмови стали поточна політика Європейського союзу стосовно військової допомоги Україні, зміни риторики Дональда Трампа, а також економічні процеси та потенційний транзит влади в Росії.
Було відзначено, що країни Європи умовно поділилися на три групи щодо підтримки України: одні готові допомагати без опори на американське фінансування (наприклад, Чехія та Франція), другі — надають кошти через фонди НАТО задля уникнення внутрішньої напруги (Австрія), а треті вже зголосилися фінансувати напряму. Дискусія про єдність Європи посилюється через угоди між окремими країнами, зокрема оборонну співпрацю Німеччини і Британії, та підготовку до можливих змін у стосунках з США щодо митних тарифів.
Окремий блок розмови стосувався ситуації в Росії. Денисенко наголосив, що, попри чутки про транзит влади, у Кремлі суворо заборонено публічне обговорення питання наступника Путіна. Водночас відбуваються значні економічні зміни: активна націоналізація бізнесу, різке звуження кола недоторканних, посилення ролі силових структур. Метою цих процесів є перерозподіл активів між впливовими групами, а не наповнення бюджету.
За словами експерта, бюджет Росії стикається з дефіцитом та інфляційними ризиками. Вирішення цих проблем шукають через альтернативи секвестру бюджету чи контрольовану інфляцію. При цьому залучення масових кредитів з Китаю або Індії не є перспективним, а ключовою проблемою стає технологічне відставання та брак кваліфікованої робочої сили.
Підсумовуючи, експерти домовилися про необхідність подальшого спостереження за економічними та політичними процесами в Росії та Європі, що безпосередньо впливають на перспективи допомоги Україні.
