Останні зміни у структурі НАБУ та САП викликали широку суспільну і експертну дискусію. Йдеться про ліквідацію автономії антикорупційних органів і посилення контролю з боку Генеральної прокуратури України.
Експерт наголошує, що ручне управління в правоохоронній системі створює пастку впливу на розслідування. В результаті з’являється спокуса використовувати слідство для боротьби з опонентами або захисту лояльних осіб, що веде до багатократного посилення корупційних практик.
Основна проблема полягає у можливості Генерального прокурора забирати справи не лише в антикорупційних органах, а й у незалежних прокурорів, а також формувати прокурорський склад без конкурсних процедур. Це суперечить європейським стандартам автономії та безособовості державного управління.
Оглядач наголошує, що держава — це складний інструмент, який у випадку втрати незалежності швидше може призвести до деградації інститутів, ніж до розвитку країни. Зміни також можуть негативно вплинути на міжнародну підтримку та інвестування в Україну, особливо з боку європейських організацій.
Акцентується, що метою автономних антикорупційних установ було створення ефективної системи стримувань та противаг для контролю за політиками та чиновниками. Ліквідація такої автономії підриває довіру громадян і ставить під загрозу ключові реформи.
