Питання гарантій безпеки для України залишається складним і неоднозначним. Експерти відзначають, що без реальної військової присутності партнерів у формі баз або підрозділів, як це передбачено, наприклад, п'ятою статтею договору НАТО, обіцянки захисту часто залишаються декларативними.
Останній удар російськими ракетами по великим американським інвестиціям на Закарпатті, які працювали на експорт і не мали жодного відношення до військової інфраструктури, викликав питання щодо ефективності таких гарантій. Як зазначають експерти, наявність іноземного капіталу сама по собі не є запорукою безпеки, якщо вона не підкріплена реальною захисною реакцією.
У обговоренні згадується підписання угоди між Україною та США про створення інвестиційного фонду, однак у документі відсутні прямі гарантії безпеки. Питання його ратифікації у США залишається відкритим, а реакція офіційних структур здебільшого обмежується заявами.
Експерти акцентують, що головною метою останніх російських політичних ініціатив є затягування процесу мирного врегулювання. Різниця у риториці сторін на міжнародних перемовинах, а також координовані заяви російських посадовців, вказують на небажання Росії рухатися до реальних гарантій миру, зокрема щодо розміщення іноземних військ в Україні чи залучення Китаю до безпекового процесу.
На думку співрозмовників, на сьогодні забезпечення захисту України залишається відкритим питанням, а механізми безпеки, не підтверджені діями, сприймаються як недостатні.
