На території Росії, за даними Агентства кількісної інформації, майже 40% нафтопереробних заводів призупинили роботу на кінець вересня. Зниження загального обсягу виробництва бензину та дизельного палива сягнуло 6% у серпні і ще 18% у вересні, і близько 70% зупинок пов'язані із атаками українських безпілотників.
Через це виробництво бензину у Росії скоротилося на 1 млн тонн, а дефіцит на внутрішньому ринку досяг 20%. Щомісячна потреба Росії складає 400 тисяч тонн бензину, тому влада заявила про початок імпорту пального. Основним постачальником наразі виступає Білорусь.
Російська нафтопереробна промисловість має понад 30 підприємств, більшість яких технічно застарілі й працюють з низькою глибиною переробки (62-63%). Сучасні заводи, такі як Лукойл і Роснефть, забезпечують глибину переробки до 93% і в основному виробляють бензини. Істотно постраждали як старі, так і новітні підприємства.
Ще до активної фази бойових дій загальний обсяг виробництва пального перевищував внутрішній попит на 5%, що дозволяло експортувати надлишок. Сьогодні ж дефіцит на ринку змусив Росію повністю припинити експорт дизеля й збільшити імпорт бензину.
Порушення логістики та обмеження імпорту посилюються через атаки на ключові об’єкти, зокрема на Унечі та Мозирський НПЗ у Білорусі. Це створює додаткові труднощі для стабілізації ринку РФ.
У Росії діє карткова система видачі нафтопродуктів, ситуація порівнюється з подіями 2024 року, коли для покриття дефіциту довелося завозити бензин з-за кордону. Україна, яка повністю залежить від імпорту, стала свідком аналогічної ситуації для Росії.
Попри збільшення експорту нафти, Росія мусить продавати її з суттєвими знижками, що знижує фінансові доходи держави. Основними покупцями залишаються Індія та Китай. На цьому фоні зменшення експорту нафтопродуктів і збої в енергетиці РФ створюють ризики суттєвого погіршення внутрішньої ситуації.
