2 жовтня у студії Центру громадської аналітики «Вежа» відбулась розмова з політологом Володимиром Фесенком щодо актуальних політичних подій. Обговорювалася поїздка президента України Володимира Зеленського до Європи, а також головні виклики, які постали перед Україною на неформальному саміті у Копенгагені.
Фесенко зазначив, що відповідальність за безпекові питання в Європі США, починаючи з президентства Дональда Трампа, частково перекладає на країни ЄС. При цьому роль США у перемовинах з Росією залишається ключовою: американці й надалі чинять тиск на РФ з вимогою повернення до діалогу, обмеживши свою пряму фінансову допомогу Україні.
На саміті важливими стали такі питання: безпековий проєкт «стіна дронів», майбутнє використання російських заморожених активів для підтримки України, та питання інтеграції України до Європейського Союзу.
Проєкт «стіни дронів» наразі викликає багато запитань серед європейських країн: відсутня остаточна домовленість щодо технологій, учасників та спільного фінансування. Суттєвою проблемою залишається і відсутність єдності серед країн-членів ЄС, зокрема через позицію Угорщини та нерішучість країн на кшталт Німеччини та Франції.
Ще однією актуальною темою став механізм використання заморожених російських активів. Пропонується схема репараційної позики на суму 120 млрд євро для України під заставу цих активів. Проте тут теж немає консенсусу серед європейських лідерів, а країни як Угорщина чинять спротив.
Третє питання — продовження європейської інтеграції України. Попри вибори у Молдові, які відкрили шлях для подальшої співпраці, Угорщина блокує початок переговорів про вступ. Розглядаються варіанти вирішення цієї проблеми, зокрема ухвалення рішень кваліфікованою більшістю, однак це теж викликає дискусії.
Отже, саміт у Копенгагені актуалізував три ключові виклики для України: безпекові програми, фінансова підтримка через заморожені активи Росії, а також поступ у європейській інтеграції на тлі політичних розбіжностей усередині ЄС.
