Головна > Міжнародна політика > Євген Магда про роль Орбана, Трампа, Китаю і перспективи завершення війни в Україні


Євген Магда про роль Орбана, Трампа, Китаю і перспективи завершення війни в Україні


Політолог Євген Магда аналізує вплив візиту Орбана до Вашингтону, позиції Трампа, Китаю та Європи на ситуацію в Україні й можливість завершення війни.

7 листопада у студії Центру громадської енетики «Вежа» відбулася розмова з Євгеном Магдою, директором Інституту світової політики та професором. Основна тема – вплив міжнародних гравців на перспективи завершення російсько-української війни.

Магда зауважив, що повідомлення про можливість Угорщини відмовитись від російської нафти до приходу Орбана у Вашингтону мають політичне підґрунтя. Хоча угорська компанія Мол заявила про готовність до альтернатив, позиція уряду досі залишається невизначеною. Орбан може намагатися капіталізувати свої стосунки з Трампом й пропонувати себе як організатора перемовин між США та Росією, однак реалістичних підстав для швидких змін це не дає.

Дональд Трамп продовжує лінію офіційного Вашингтона щодо співпраці з Центральною Азією, країнами під впливом Китаю й Росії. Водночас і Китай, і Європа демонструють стриману позицію щодо втручання чи гарантій у завершенні війни. За оцінкою Магди, світова політика стає багатополярною, а очікування швидких рішень – ілюзією.

Для України важливо реалістично оцінювати ситуацію, відмовитись від ілюзій швидкого миру, і посилювати власну суб’єктність. За словами Магди, нинішній вплив партнерів визначальний, однак країні потрібні креативні та відповідальні рішення з боку влади й суспільства.

Розмова також окреслила, що стабільна нестабільність у Європі вигідна Китаю, а США можуть скорочувати вплив. Українське керівництво має діяти проактивно, використовуючи підтримку партнерів і розробляючи комплексну стратегію для подолання кризи. Магда наголосив на необхідності відстоювати інтереси країни та шукати нові можливості для міжнародної підтримки.

Спікери дійшли висновку, що майбутнє значною мірою залежить від української суб’єктності, а затяжна війна можлива саме через її відсутність. Громадськість та експерти наголошують на потребі стратегічного підходу та посилення внутрішньої стійкості держави.