Алюміній став тим металом, який пов'язаний з багатьма сферами життя – від напоїв у банках до авіатехніки. На початку листопада 2025 року його ціна тримається біля 2800 доларів за тонну – стабільно, але з великим потенціалом для стрибка через структурний дефіцит на ринку.
Китай, головний виробник алюмінію, досяг своїх потужностей і обмежує нарощування виробництва для збереження екології. Нові заводи будуються в Індонезії та інших країнах, але запуск очікується не раніше 2027-2028 років через високі енергетичні витрати та бюрократичні бар’єри. Європа і США також мають труднощі з розвитком нових виробничих потужностей, а наявні заводи стикаються з ризиками зупинки через енергетичну кризу.
Головними драйверами попиту стають дата-центри, електромобілі та зелені енергетичні проекти. Наприклад, один дата-центр може споживати 500 тонн алюмінію, а ріст електротранспорту вимагатиме додаткових 7,5 млн тонн до 2030 року. Зелена енергетика додасть до попиту ще 3-4 млн тонн щорічно.
Торгова політика США, включаючи підвищення тарифів на імпорт алюмінію, призводить до зростання цін та дефіциту на локальному ринку. У відповідь Канада може переорієнтувати поставки в Європу. У світі закриваються або консервуються заводи через енергетичні ціни та політичні рішення.
Для України дефіцит алюмінію означає подорожчання алюмінієвої продукції – від банок до будівельних конструкцій. Можливість відновлення виробництва існує, але масштабне залучення інвестицій у сектор ускладнює війна та енергетичні виклики. Тому український ринок наразі не може скористатися підвищенням світових цін.
Як прогнозують аналітики, ціни можуть перевищити 3000 доларів за тонну вже до середини 2026 року, а структурний дефіцит впливатиме на світовий ринок до 2028 року.
