Під час онлайн-подкасту Сергія Стерненка, гостем якого став економіст Юрій Гайдай, обговорювалися ключові фактори економічної стійкості Росії та України в умовах повномасштабної війни. Гість проаналізував, як Росії вдалося зберегти економічну стабільність у перший рік після вторгнення, завдяки макроекономічним буферам, рекордним експортним надходженням від енергоносіїв, контрольованому відтоку капіталу та адміністративному перерозподілу ресурсів в оборонний сектор. Санкції, хоча і поступово вводилися, спочатку залишали Росії простор для маневру, але поступово почали тиснути на ключові експортні галузі, зокрема нафту.
Значення підтримки Китаю та Індії для збереження російського експорту енергоресурсів було відзначено як суттєвий фактор виживання економіки РФ. Водночас, структурна трансформація російської економіки проявилася у втраті доходів приватного сектору і посиленні залежності від оборонного комплексу. Зростання бюджетного дефіциту, скорочення регіональних інвестицій, погіршення стану транспорту, паливний дефіцит внаслідок ударів по НПЗ та падіння споживчого попиту свідчать про довгострокову деградацію.
Серед причин стримування обвалу економіки РФ гість назвав і зміну податкової політики, що зачіпає навіть малий бізнес, та друк грошей через розширення кредитування державою. Однак такий підхід обмежений у часі.
Українська економіка, на думку експерта, функціонує завдяки стабільній міжнародній фінансовій допомозі та експорту зерна, що стало можливим завдяки відновленню судноплавства в Чорному морі. Однією з головних загроз для економіки України залишається потреба у зовнішньому фінансуванні та втрати людського капіталу. Станом на 2025-2026 рік збереження поточної інтенсивності бойових дій для Росії можливе ще до року, після чого ресурси будуть суттєво виснажені.
Стерненко та Гайдай відзначили, що удари по енергетичній інфраструктурі РФ, блокування ключових портів та скорочення нафтових доходів можуть стати вирішальними для зниження потенціалу Росії у війні. Стан російської економіки окреслений як стійка довгострокова стагнація з ризиком деградації, дефіцитами бюджету, зростанням боргового навантаження та фінансових ризиків. Якість реформ та готовність до інтеграції з європейським ринком визначать майбутню стійкість української економіки після війни.
