Головна > Міжнародна політика > Механізм західних гарантій для України: деталі нового плану реагування на порушення перемир'я


Механізм західних гарантій для України: деталі нового плану реагування на порушення перемир'я


У статті розглядається погоджений Західними партнерами механізм військової відповіді у разі порушення Московією перемир'я з Україною, ключові умови, учасники та обмеження.

Україна вступила у п’ятий рік повномасштабної війни, а з початку конфлікту у 2014 році минуло вже 12 років. Більшість українців прагнуть завершення війни та гарантій безпеки. Оприлюднений Financial Times план вперше передбачає конкретний механізм міжнародної військової відповіді на випадок порушення перемир’я з боку Росії. Документ погоджують Україна, США, Велика Британія, Франція та ще понад 30 країн-партнерів.

Основою плану стали три міжнародні зустрічі: у грудні – обговорення відповідних кроків та мирного плану, 28 грудня – переговори Зеленського з Трампом і підписання Паризької декларації 6 січня за участі 35 країн про безпекові гарантії та можливість розгортання багатонаціональних сил.

План передбачає активізацію у три етапи: спочатку – дипломатичне попередження і право ЗСУ реагувати, далі – у разі продовження бойових дій, вступає багатонаціональна коаліція під керівництвом Великої Британії і Франції задля оборони воєнних хабів та підтримки з повітря і з моря. При серйозній атаці до реагування долучаються Сполучені Штати, однак без гарантії прямого військового втручання, а шляхом розвідки та логістики. Механізм контролю спирається на спеціальну комісію під керівництвом США для моніторингу дотримання умов миру.

План містить часові обмеження гарантій (пропоновано 15 років, Україна просить 30-50) та важливі застереження: механізм не є автоматичним як у статті 5 НАТО, а рішення ухвалює президент США після консультацій. Значна і тривала атака визначатиметься спеціальною комісією.

План уточнює право України на збройні сили чисельністю до 800 000 у мирний час. Часткове фінансування армії може здійснюватися за підтримки західних партнерів, також заявлено про інвестиції для відновлення держави. Питання контролю територій на Донбасі й надалі залишається дискусійним, мирна угода можлива лише за умов схвалення суспільством.

Позиції партнерів відрізняються: Велика Британія і Франція готові до обмеженого розгортання сил, Німеччина і Польща обережні, США уникають прямих зобов’язань, інші країни також висловлюють обмежену готовність. Європейські союзники підкреслюють значення ролі США у гарантіях, визнаючи залежність від американської підтримки розвідкою і логістикою. Дискусії тривають щодо правил застосування сили та розміщення військ.

Механізм виглядає складним, має численні умови, обмеження та ризики реалізації. Ефективність його роботи залежатиме від готовності союзників до оперативної взаємодії й чіткості рішень у разі нової ескалації. Україна прагне сильнішої гарантії та тривалої підтримки.