Кінець зими 2026 року позначився для світової авіації безпрецедентною кризою. Ескалація війни між США та Ізраїлем з одного боку й Іраном за підтримки Росії з іншого фактично паралізувала основні авіамаршрути через Перську затоку.
Від Бахрейну до ОАЕ запроваджено найжорсткіші заборони на польоти, що змусило компанії шукати альтернативи. Південний маршрут через Єгипет і Саудівську Аравію перевантажений, а північний – через Кавказ і Афганістан – став основним для перельотів між Європою та Азією. Це ускладнюється відсутністю диспетчерського контролю у деяких регіонах, що привело до додаткових ризиків.
Вартість авіапального зросла до рекордних рівнів через атаки на нафтопереробні заводи та блокаду Румунської протоки. Американські авіагіганти наразилися на різке зростання витрат, тоді як європейські компанії, що застосовували хеджування, змогли частково компенсувати втрати. Лоукостери масово залишають ринок через зростання собівартості.
Ситуація ускладнюється подорожчанням страхування та впровадженням додаткових премій за військові ризики. British Airways і Lufthansa повністю припинили польоти у регіон Перської затоки. Одночасно спостерігається зниження обсягу вантажних перевезень, що спричинило перебої у постачанні критично важливих товарів, зокрема лікарських засобів.
Криза супроводжується стрибком тарифів для пасажирів, зростанням цін на 15–25% й остаточною консервацією дешевих квитків. Галузь стає дорожчою та менш доступною, а пріоритетом для перевізників стають безпечні маршрути та енергетична автономія. Події 2026 року можуть назавжди змінити географію й логіку глобальних авіаперевезень, прискоривши відхід від традиційних нафтозалежних маршрутів та впровадження нових технологій захисту літальних апаратів.
