Масова стрілянина у Голосіївському районі Києва викликала широку суспільну дискусію. Основна увага у коментарі зосереджена на фундаментальній проблемі українського суспільства: принципі «кожен сам за себе», що, на думку автора, став фактично основою негласного суспільного договору в країні. Дуже часто громадяни залишаються без захисту від держави, а правоохоронці можуть самі ставати джерелом небезпеки або діяти лише у власних інтересах.
Війна, тривалі кризи й зловживання владою поглибили цю тенденцію. Суспільство стає все більше кастовим: найвищі верстви убезпечують себе та утримують монопольний доступ до ресурсів, а нижчі змушені виживати відповідно до принципу «кожен сам за себе, якщо пощастить».
Окремо порушується питання зброї та права на самозахист. Схожий досвід різних країн, зокрема США та Канади, засвідчує як потенційні переваги, так і ризики легалізації зброї. В умовах України легалізація може вплинути не лише на рівень безпеки, але й на відносини між громадянином та державою, особливо з огляду на низький рівень довіри до правоохоронних органів.
Значна частина виступу присвячена питанню травматичного впливу війни на психіку громадян і загальне знецінення людського життя в періоди тривалих криз. Автор підкреслює, що втрата державою функції захисту своїх громадян призводить до поширення ідеї «кожен сам за себе» та стимулює ще більшу соціальну ізоляцію й непередбачуваність суспільної поведінки.
Підсумовуючи коментар, звучить заклик до критичного переосмислення суспільного договору і ролі держави у захисті звичайних людей, а також до обговорення ймовірних наслідків легалізації зброї у сучасних українських реаліях.
