Сучасний індійсько-пакистанський конфлікт привертає значну увагу лідерів та суспільств усього світу. Хоча нинішнє протистояння не перейшло у стадію повномасштабної війни, воно викликає серйозну тривогу, зважаючи на ядерний статус обох держав.
Підтримку Пакистану у цьому конфлікті відкрито висловили такі міжнародні гравці, як Туреччина на чолі з президентом Ердоганом і Китай. Індія натомість залишається без подібної підтримки.
Історичний контекст свідчить про те, що між Індією і Пакистаном відбулося три великі війни (1947-49, 1965, 1971 – створення Бангладеш) і низка серйозних збройних інцидентів, зокрема у 1999 і 2019 роках. Нинішня ескалація вже виходить за рамки локальних прикордонних сутичок і супроводжується застосуванням ракет, авіаударами і збитими літаками. Індія цілить не лише по військових об’єктах, а й по таборах, де тренуються бойовики, які діють на її території.
Пакистан традиційно використовує ісламістські угруповання як інструмент стримування Індії – він патронує збройних формувань у Кашмірі та інших регіонах. Індія відповідає військовими ударами. Пакистанська доктрина дозволяє навіть ядерний удар по власній території у випадку окупації індійськими військами.
Варто враховувати й релігійний аспект: нинішній курс прем’єра Індії Моді на створення “індуїстського світу” супроводжується утисками мусульман. Пакистан бачить себе захисником мусульман не тільки у себе, а й на території Індії.
Попри загрозливу риторику, жодна зі сторін зараз не зацікавлена у повномасштабній війні. Зовнішні гравці (США, Туреччина, Китай) також не мають інтересу у ще одному масштабному конфлікті, який може дестабілізувати регіон. Пакистан уже заявив про готовність до переговорів, а ряд країн пропонують посередництво.
Для України ця ескалація має прямі наслідки: Пакистан був важливим логістичним хабом для постачань зброї, а нинішній конфлікт уже ускладнює ці процеси. Крім того, увага світових лідерів і медіа перемикається на Південну Азію, а не на Україну. Ще один гарячий фронт у світі несе для України лише нові виклики у боротьбі за інтереси на глобальній арені.
У підсумку, нинішній конфлікт лишається контрольованим, але містить у собі потенціал до подальшої ескалації. Ситуація вимагає постійної уваги, оскільки наслідки можуть зачепити й далеко за межами індійсько-пакистанського регіону.