Днями у Лондоні сталися події, які активізували дискусії навколо безпеки, тероризму та впливу зовнішніх сил на політичну ситуацію у Європі. Рано-вранці 8 травня надійшло повідомлення про підпал автомобіля, який раніше належав британському прем’єру Кіру Стармеру. Спочатку справу списали на хуліганство, адже машину вже давно було продано сусіду політика. Однак далі ситуація ускладнилася: 11 травня підпалили двері будинку, де Стармер мешкав у 90-х, а наступного дня сталася нова пожежа у домі, де зараз живе його невістка.
В обох випадках постраждали лише двері, але серія підпалів сколихнула всю Британію. Антитерористичний підрозділ столичної поліції взявся за розслідування через статус постраждалих об’єктів. Стармер наголосив, що ці атаки – це напад на демократію та західні цінності. Засудження пролунали й з парламенту, зокрема від лідерки консерваторів Кімі Банинок.
Згодом поліція оголосила, що затримала підозрюваного – 21-річного українця Романа Лавриновича. Молодик мешкав із бабусею в південному Лондоні. За даними слідства, він придбав необхідні для підпалу матеріали в місцевому супермаркеті та пересувався нічними автобусами.
Суд над Лавриновичем призначений на 6 червня. Адвокат заявив, що обвинувачений майже не володіє англійською, тож для процесу залучили перекладача. Водночас залишається незрозумілим, звідки він отримав адреси й інформацію про об’єкти, пов’язані зі Стармером.
Деякі експерти, зокрема Девід Блер з The Telegraph, не виключають, що до організації провокацій могла бути залучена Росія. Кремль вже не раз використовував схеми гібридної війни: від інформаційних операцій до фізичних диверсій проти об’єктів, пов’язаних з Україною, та їх союзниками.
Минулого року в Лондоні вже підпалювали майно українських бізнесменів, і слідство тоді знайшло російський слід. Сьогоднішня атака може мати на меті дискредитацію українців у західній політиці, посилюючи ксенофобію та сумніви в підтримці України.
Якщо подібна практика не буде зупинена – аналітики не виключають, що схожі провокації проти союзників та їх інфраструктури повторюватимуться і в інших країнах Європи. Українське суспільство та влада мають бути готовими до захисту від інформаційних та гібридних атак, які загрожують не лише репутації, а і стратегічним інтересам країни.