Кілька днів тому журналісти розсекретили документи, які стосуються енергетичної політики Анґели Меркель щодо московського газу. Виявилось, що ексканцлерка не заперечувала передачу контролю над німецькими газосховищами компанії Газпром навіть після анексії Криму, хоча її попереджали про можливі ризики. Це рішення згодом частково призвело до енергетичної кризи в Німеччині на тлі скорочення постачання газу Росією перед широкомасштабним вторгненням в Україну.
Розслідування показало, що у 2015 році німецька компанія мала отримати доступ до сибірського родовища в обмін на частину німецького ринку для Газпрому. Однак у владних документах ризики для енергетичної безпеки прямо вказувалися, але угоду все одно дозволили. Канцелярія Меркель заздалегідь підготувала пояснення для Польщі, України та країн Балтії, аргументуючи, що справа не порушує санкцій та проходить через дочірню німецьку компанію, отже, уряд не має правових підстав втручатися.
Важливий момент — у документах зазначалося, що після підписання угоди російський Газпром зможе постачати газ німецьким містам та електростанціям напряму, а залежність зростатиме. У разі запуску “Північного потоку-2” Україна ризикувала втратити доходи від транзиту газу, про що у владних поясненнях згадувалося побіжно.
Після оприлюднення нових фактів опозиційні політики закликали до створення парламентської слідчої комісії. Лідери партій «Зелених» та «Лівих» вважають рішення Меркель стратегічною помилкою та наполягають на розслідуванні. Водночас сам факт оприлюднення став приводом для критики не лише Меркель, а й усієї політичної традиції залежності Німеччини від зовнішніх ресурсів, яка сформувалась після Другої світової війни.
У підсумку, журналістське розслідування проливає світло на мотиви та наслідки енергетичної політики Меркель, а подальші рішення можуть змінити стратегію Європи у сфері енергетики та безпеки. Німеччині доведеться переглянути власну автономію, зробивши висновки з минулих помилок для майбутнього розвитку Європи та України.