22 травня відбувся черговий випуск Центру громадської аналітики «Вежа», в якому Валерій Клочок та політолог Ігор Рейтерович аналізували політичну ситуацію після телефонних розмов Дональда Трампа із Володимиром Путіним та європейськими лідерами.
Учасники зазначили, що останні коментарі західної преси — Bloomberg, Wall Street Journal — містять суперечливі інтерпретації: чи то Трамп повірив у перемогу Путіна, чи то сам Путін намагався переконати Трампа у власній перевазі. Через «ефект зіпсованого телефону» конкретних деталей бракує, а розголошення інформації опосередковується особистими та емоційними оцінками учасників розмов.
Експерти підкреслюють: у Трампа є власна, відмінна від реальності уява про роль Росії як «великої держави». Він, ймовірно, неухильно дотримується думки, що Росія має перемогти через її масштаби, населення та військовий потенціал. У питанні перемир’я відбулась зміна підходу: якщо раніше США закликали спочатку до перемир’я і лише потім переговорів, то нині після розмов із Путіним акцент зсунувся на російську модель — спочатку переговори, потім, можливо, перемир’я.
Тим часом Трамп пересунув фокус відповідальності на Європу, мовляв, тепер саме її хід — зокрема, щодо впровадження жорсткіших санкцій проти РФ. Київ наполягає на реальному обмеженні ціни на російську нафту й закликає ЄС посилити тиск, включно із санкціями проти Китаю та Індії за підтримку Москви. Україна так само працює над дипломатичними ініціативами, готує меморандуми та пропонує варіанти для міжнародних перемовин, але очікує більшої рішучості від європейців.
Європа, згідно з аналізом гостей студії, наразі має «вікно можливостей»: запровадження нового пакету санкцій було б радше політичним, аніж економічним кроком, і дозволило би їй продемонструвати суб’єктність на світовій арені, незалежно від позиції США. Утім, частина європейських урядів і надалі прагне дочекатися остаточних рішень із Вашингтона або результатів найближчого саміту НАТО.
Торкнулися й питання обміну полоненими та перспектив другого раунду мирних перемовин із РФ. Прогнозується, що подальші події, зокрема підготовка до нових меморандумів і переговорів, залежатимуть від активності обох сторін і, великою мірою, від здатності України діяти на випередження, публічно доводячи свою прихильність до миру. Основна дипломатична боротьба зараз розгортається навколо того, щоб ініціативу зберіг саме Київ, а не Москва.
На завершення експерти наголосили, що критичним залишається питання збереження західної підтримки, особливо в частині обміну розвідданими й політичного лобіювання інтересів України. Від відповідальності та дій Європи, США й самої України залежить не лише майбутнє перемир’я, а й безпека самої Європи у разі завершення чи замороження війни.