У Санкт-Петербурзі після Москви відключили мобільний інтернет, що спричинило локальну інтернет-кризу та порушення зв’язку. Зараз у місті доступ обмежений лише до 'білих списків' веріфікованих сайтів та державних сервісів. Таким чином посилюються інструменти інформаційного контролю, а рівень цензури в Росії, за словами автора, вже перевищує китайський.
Основна причина впроваджених дій — побоювання Кремля щодо можливих внутрішніх бунтів, а також гіпотетична мобілізація та можливість початку нових гібридних конфліктів, зокрема у Балтії. Ці обмеження — частина ширшої політики забезпечення контролю над суспільством, щоб запобігти організації протестів та поширенню альтернативної інформації під час стратегічно важливих періодів.
Кремль серйозно сприйняв нещодавню ліквідацію іранських лідерів та подібні приклади у світі, занепокоєний тим, що аналогічна загроза може сягнути самого Путіна. Публічні заяви про «нову ненормальність» супроводжуються прагненням підвищити захист системи управління та інформації.
Тим часом Іран демонструє жорстку позицію в перемовинах зі США та Ізраїлем, майже відкрито шантажуючи можливістю світової енергетичної кризи, використовуючи Ормузьку протоку як головний важіль впливу. Одночасно країна домагається повернення своїх коштів із Заходу та гарантій безпеки. США й Ізраїль наполягають на згортанні ядерної програми, проте компромісу досі не досягнуто.
Окремим блоком розглядається позиція Заходу: як зазначає Ступ, Європа все більше усвідомлює необхідність відповідальності за власну безпеку, а розкол між союзниками поглиблюється. Фінляндія, країни Балтії та Україна акцентують увагу на загрозах з боку Росії, вказуючи на важливість стратегічних альянсів у НАТО. Україна пропонує створення спільних центрів співпраці на своїй території й ділитися військовим досвідом із партнерами.
Загалом ситуація продовжує розвиватися динамічно. Ключовими лишаються питання: чи буде Захід єдиним, чи поглибиться розкол, і чи призведе ескалація на Близькому Сході до глобальної економічної кризи.
