Головна > Інтервʼю > Інтерв'ю з Вадимом Денисенком: Ескалація навколо 9 травня, позиції Росії, США і України, та перспективи переговорів


Інтерв'ю з Вадимом Денисенком: Ескалація навколо 9 травня, позиції Росії, США і України, та перспективи переговорів


Вадим Денисенко аналізує заяви про «режим тиші» між Росією та Україною, роль США, можливості перемир’я і вплив ескалації на війну.

6 травня у прямому ефірі Центру громадської аналітики «Вежа» відбулось інтерв’ю з керівником аналітичного центру «Ділова столиця», політологом Вадимом Денисенком. Головна тема розмови — активізація заяв навколо «режиму тиші» напередодні 9 травня, позиції Росії, США та України, а також геополітичні перспективи мирних переговорів.

Денисенко зауважив: ініціатива щодо припинення вогню належала спершу Росії, далі її переосмислили в Україні, але жодна зі сторін не реалізувала домовленості. На думку експерта, для Кремля принципово важливо було досягти спокою на 9 травня, символічну дату для російської влади. Для цього були закулісні контакти, зокрема звернення Путіна до Дональда Трампа з проханням вплинути на Київ, однак жодних підтверджень успіху немає.

Росія застосовує ядерний шантаж, демонструючи готовність до ескалації, але експерт впевнений: ядерної зброї Кремль не застосує, бо це означало б кінець режиму Путіна. З іншого боку, Україна підняла ставки, ініціювавши власний часовий діапазон «режиму тиші», чим, по суті, зробила компроміс неможливим — удари по Росії 8–9 травня стали неминучими.

Денисенко припускає: для виходу з глухого кута потрібне посередництво третьої сторони — США чи іншої країни, наприклад Туреччини або Саудівської Аравії. Однак навіть короткочасне перемир’я суттєво ситуацію не змінить: стратегічна мета Росії — максимальна поразка України, і доти, доки цього не досягнуто, Кремль не зупинятиме війну.

В ефірі обговорили й інформацію про підготовку Росією масштабних ракетних ударів, логіку психологічного тиску на суспільство, а також аналізували мультивекторність підходів США, внутрішню суперечливість позицій Трампа та посередницькі спроби у перемовинах із Іраном. На думку експерта, клінч у переговорному процесі можна здолати тільки за участі Китаю, Туреччини та об’єднаної коаліції. Поки цього немає, сторони задоволені патовою ситуацією. Змінити це може лише чітке визнання глухого кута та пошук нової моделі виходу.