З Тегерану надходять суперечливі повідомлення про реакцію іранського керівництва на пропозиції США щодо перемовин, які можуть відбутись у Пакистані. Чи дійсно вони почнуться, невідомо. Проте відомо, що сторони обмінялися пунктами, на яких, на їхню думку, може завершитися війна США й Ірану.
Вимоги Ірану максимально жорсткі: капітуляція США, виплата репарацій, гарантії для Хезболи, невтручання у розвиток ядерної програми тощо. Американські пропозиції, навпаки, зберігають для Тегерану простір для розвитку режиму при поступках щодо обмеження, а не ліквідації ракетної і ядерної програм.
Реалії дипломатії Трампа - це світ домовленостей з диктаторами в обмін на платню і політичну лояльність. Така ж модель застосовується у Венесуелі, де адміністрація США підтримує певних автократів в обмін на поступки.
Проте раціональна логіка не завжди дієва в Ірані, де прийняття рішень визначається релігійним фактором і фанатизмом, а також відсутністю прозорості щодо того, хто реально ухвалює рішення про припинення війни.
Питання майбутньої ескалації пов'язане і зі стратегіями військових дій. Удар по інфраструктурі, перетворення міст на непридатні до життя території — це логіка війни 21 століття, яку застосовують як Росія, так і Іран.
Окрім близькосхідних сюжетів, актуальними стали гарантії безпеки для України. Остання заява президента Зеленського — США можуть надати гарантії лише за умови відмови України від Донбасу. Це створює нові політичні та воєнні ризики, з огляду на непевність гарантій від Сполучених Штатів і їхню готовність реально втручатись у разі військової атаки Росії.
Епоха Трампа — це також питання третьої світової війни, відсутності стабільності, сумніви у дієвості НАТО та потреба держав розраховувати в першу чергу на власні сили, а не міжнародні гарантії.
В ефірі Віталій Портников відповів і на питання глядачів: чи стане Трамп готовим до великої операції, чи повернуться адекватні політики, чи спровокує ситуація глобальний фінансовий колапс і як змінюються методи війни з розвитком технологій.
