У Верховній Раді тривають дебати навколо проекту нового Цивільного кодексу України. Документ, що має стати одною з ключових реформ у приватному праві країни, викликав широку дискусію в суспільстві, експертному середовищі та серед юристів.
Одна з причин активної уваги — темпи розгляду документу. Депутати мали лише кілька тижнів для вивчення проєкту обсягом понад 800 сторінок, які супроводжуються ще 1600 порівняльними таблицями. У той час як досвід інших країн показує, що такі реформи тривають роками, в Україні проект вже пройшов перше читання в турборежимі, незважаючи на численні зауваження від Мін'юсту, суддів Верховного Суду та експертів.
Новий кодекс об’єднує у собі сімейне право, міжнародне приватне право і після скасування Господарського кодексу — також господарські норми. Головна новація — перехід до єдиної кодифікованої системи приватного права. Проте трудове законодавство залишається окремим масивом, що викликає питання в експертів.
Окрема дискусія стосується зміни підходу до визначення права власності. Традиційна тріада "володіти, користуватися, розпоряджатися" замінюється терміном "панування", що, за висновками науково-експертного управління ВР, може ускладнити судову практику і вплинути на захист майнових прав.
Вводиться інститут "посідання" — фактичного контролю над річчю без юридичних підстав, що, з одного боку, підтримує права тих, хто втратив документи під час війни, а з іншого — може створювати ризики рейдерства і втрати власності добросовісними власниками. Паралельно змінюються підходи до обліку в реєстрах: право, не внесене в реєстр, вважається незахищеним. Це становить ризик для пам'яток історії, природних об'єктів і державної власності, яка не зареєстрована належним чином.
Критики також звертають увагу на нові положення щодо цифрових прав, захисту персональних даних компаній і можливостях вимагати видалення інформації про себе з пошукових систем. Є побоювання, що ці нововведення можуть стати додатковим інструментом тиску на журналістів і антикорупційних активістів.
Зміни торкнуться і сімейного права: об’єднання сімейного кодексу з ЦК, новий підхід до розірвання шлюбу, аліментів та визначення поняття спільного майна. Особливо гострої критики зазнала відсутність чітких критеріїв для визначення термінів і понять у новому законодавстві, що може створити простір для різнотлумачень у судах.
Серед позитивних нововведень — юридичне визнання електронних угод, спрощення процедури для повсякденних правочинів дітей та офіційне закріплення за цифровими активами і криптовалютою статусу майна.
Експерти закликають до глибшої дискусії і стратегічного підходу: реформа приватного права має бути виваженою та комплексною, аби уникнути нових юридичних ризиків для громадян і бізнесу.
